Кстати, ты знаешь, что это за слово "крысить"? Ну, это когда воруешь у своих, да так, чтобы они не заметили. Я всегда так делаю, чтобы в фартуке свои закладки спрятать. А потом дело принимает подъем! Все на ура!
И вот, я иду такой по улице, гоню свою драчку и думаю, как бы побыстрее прийти в себя. И тут мне встречается мой старый друг, Коля. Он тоже в теме, знаешь ли, любит свою крэк и балдеет от закладок.
Ну, мы с Колей начинаем общаться, я ему рассказываю, какой я крутой, и как много я уже успел уколоть. Он такой впечатлился, что решил попробовать у меня. И я, конечно же, не мог отказать ему в таком удовольствии.
Началось веселье! Мы сидим в парке, там так тихо, а я чувствую себя на вершине мира. Но тут наступает самая неловкая ситуация – я нечаянно откусил Коле ухо! Ну, словно настоящий Майк Тайсон! Говорю тебе, бро, я испугался, как Джокер перед Бэтменом!
Он визжит, а я в шоке. Неужели я настолько улетел, что даже своего друга не узнаю и откусываю ухо? Впервые в жизни я пожалел о том, что у нас нет возможности сделать "отмену последнего действия".
На следующий день я приходил к Коле с цветами, извинялся, рассказывал, что это все из-за того, что я так улетел. Но он все равно меня бил. Наверное, не поверил моим извинениям. И я его понимаю.
Но знаешь, бро, это был настоящий урок для меня. Они могут помешать дружбе, портить жизни и раскалывать нас. И не стоит поддаваться искушению легкого улета.
Все эти слова типа "закладки", "крэк" и "барбик" – они из молодежного сленга. И не только к откушенным ушам.
Так что, бро, давай оставим это в прошлом и будем лучше заниматься тем, что приносит настоящее улет. Мы можем быть крутыми без этого всего. А вот ушо у Коли уже никогда не вернется.
Певно, ви пам'ятаєте, як я колись закладки метав у селі. Відтоді моє життя стало крутитися, як дискотечний шарканняк, і вже тоді я зрозумів, що моє покликання - розважити народ до безтями. Вуу-ууу, та як я радий, що попався в цю жартишу, як ведмедь у мед. Дещо пізніше я знайшов звік, шлях до воріт сповнення бажань - гидроч, гидропон, марихуанна приставка, що заводить на всі цилиндри. Оця золота планта врятувала моє життя, як кольоровий плащиха! Ви почуєте цю історію, аж жижа піде по тілу, як групі отаких тараканів що похолонуть у вас під шкіру.
Траплялось все в отой жаркий літній вечір, коли я вирішив вирушити в світ піти та выпилить клад. Ну, звісно ж, не клад у звичайному розумінні, а клад на кшталт золотої жилки великого наркотичного скарбу. Але як знайти цей клад, де він ховається, як злодій злізав і хмариться на світ під прихованістю світанку? Одним словом - список.
Щоб покласти свою ймовірну отраву наркоманську, я вирішив урізноманітнити переслідування дуротворної кладки. Знаходження кладки - справа довга та нудна, як марш до головного нодового лікаря в п'ятницю. Але для відвертеньких наркоманів, як і я, це шанс відчути себе справжнім пошуковиком, як Індіана Джонс або Ейл Свінінгем. Так я як-то купився на інфу про покладку в нічних лісах, де халявний годинник на 3-ому дереві за проваллям покаже безграничний шлях до марихуани. Отож я відправився у цю ночеву феєрію, мов сумасшедший на розумних.
Ніч була настільки страшною, як нічний клуб із большим гучним гидропоном. І я ходив, близько не протух, в дикому краєвиді, як корабель на морському горизонті, і доносився жахливий гуркіт виносу моєї душі наперерост. Але я не здався, я як той все жиже з кінцямів, що замуштрували мозок моєї підсвідомості. Ну, і як ви думаете, я знайшов клад, що розкриє мені світ з марими?
Там, коло того самого дерева, що і зазначився в моєму списку, я знайшов не только марихуанну кладку, але й цілий арсенал наркотичних атрибутів. Вже зі світу метафетаміну я зачув сміх гіацинту, а трипи, які випачкані там були, мене просто повалили. Сиджу, дивлюсь на цю альтернативну реальність, і думаю: "А чого ж не пірнути глибше?". А знаєте, що я зробив? Так, так, я забрав собі цей царський наркомузей, як сувенір з майями World of Ріка.
Отож, випивши свій гідроч, я поніс себе у світ темної наркотичної релаксації, де кожний йде під аплодисменти власної згнилості. Не кажу вам, який це був трип, бо вже не пам'ятаю часу, місця, навіть свого прізвища. Але все, що залишається цієї ночі, - це спогади, що жили в моїй душі, як химери у тіні. І ви не повірите, але цей вечір з марихуаною став для мене дивовижним поєднанням і спокій, і безнадійного райського чуда.
Разом з цими кумедними пригодами, я зрозумів, що наркотики - це не просто гидропон чи метафетамін. Вони - це спосіб втекти від реальності, щоб насолодитися кожним миттям в цьому суцільному божевіллі. Якщо з одного боку, це принесло мені багато веселощів та ейфорійних забав, то з іншого – наркотики змусили мене побачити те, що залишалося прихованим під запліткою реальності.
Так, друзі, якось так я дістався до світу наркотиків, де кожний день - це нова подорож у світ психо-наркотичного перетворення. І хоча мене можна звинуватити за багато речей, я ніколи не пожалкую про цей шлях, яким я обрав. Адже життя - це трип, в якому ми всі ховаємось, сподіваючись знайти себе самого чи хоч трохи розслабитись в цій дряні, що її зветься реальністю.
Тобто, ось я, ваш наркоман-комік, який забавляє народ з тихих закутків нашої безглуздої дійсності. Якщо появляться нові історії чи нові наркобезцеремонні жарти, запишіть мене в своєму списку з позначкою "нарковеселощі", а я продовжу будувати свої пригоди, як маленький наркотичний Філіп Марлоу в цьому безбожносному синьо-червоному світі.
